Сайт біології Лебединського педагогічного училища

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, за якої студент під керівництвом викладача проводить природничі або імітаційні експерименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень. Основними завданнями лабораторних занять є: поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи; формування інтелектуальних умінь і навичок планування, аналізу та узагальнення; опанування техніки; нагромадження первинного досвіду організації виробництва та оволодіння технікою управління ним тощо. Лабораторні заняття не лише закріплюють теоретичні знання, а й дають змогу студентові глибоко вивчати механізм застосування цих знань, оволодівати важливим для фахівця умінням інтелектуального проникнення у ті природно-технічні або виробничі процес

Найбільший і найстаріший заповідний степ Європи, одне з семи чудес України — заповідник "Асканія-Нова". Її площа – неймовірні 33 тисячі гектарів, при чому третину займає степ, що навіть за мільйони років не знав плуга. Одна екскурсія у заповідник може замінити навколосвітню подорож. Посеред українського степу можна зустріти африканських зебр, американських бізонів, шотландських поні, оленів та лам. Усі вони не в клітках, а у вільному випасі насолоджуються безмежними просторами. Лише 69 видів тварин, які тут живуть, занесені в Червону книгу України. Неодмінно варто їхати у заповідник з дітьми. Після побаченого відмінні оцінки з біології їм точно забезпечені. До речі, саме за гарні оцінки й створили "Асканію". Після того, як син німецьких колонізаторів 17-річний Фрідріх Фальц-Фейн успішно склав іспити в гімназію, батьки вирішили нагородити за такі старання і подарували вольєр для птахів. Далі на подвір’ї почали з’являтись і степові тварини. Так хобі переросло

Історія людства нероздільно пов’язана з природою, освоєння якої давало змогу людині не тільки задовольняти свої насущні потреби, але й розвивати свої інтелектуальні здібності, створювати витвори мистецтва. При цьому вплив людської діяльності на природне оточення постійно змінював свої форми, поступово набував дедалі більших масштабів, що спричинило шкідливі забруднення, техногенні аварії, природні катаклізми, які становлять загрозу і збитки для людей. В перекладі з грецької мови, слово «екологія» означає науку про будинок, дім. А нашим домом є Земля, – невеличка планета у безкінечному просторі.

Ботаніка - це наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Цей термін походить від грецького слова "botane", що означає "трава", "рослина", "овоч", "зелень". Ботаніка досліджує біологічну різноманітність світу рослин, систематизує і класифікує рослини, досліджує їх будову, географічне поширення, еволюцію, історичний розвиток, біосферну роль, корисні властивості, вишукує раціональні шляхи збереження та охорони флори. Та основна мета ботаніки як науки - одержання та узагальнення нових знань про світ рослин у всіх проявах його існування.   Ботаніка як наука сформувалася близько 2300 років тому. Перше письмове узагальнення знань про рослини, яке дійшло до нас, відоме лише з античної Греції (ІУ-Ш ст. до н.е.), а отже і виникнення ботаніки як науки датується саме цим часом. Теофраст (372-287 до н.е.), учень великого Арістотеля, вважається батьком ботаніки завдяки його письмовим працям "П

Достовірні відомості про зародження зоології, як науки пов’язані з першими письмовими науковими узагальненнями. Перші ґрунтовні наукові трактати з біології написані великим давньогрецьким філософом і натуралістом Аристотелем (384-322 рр. До н.е.): багатотомна праця «Історія тварин» (в 10 томах), «Виникнення тварин», «Про частини тварин». Він описав близько 520 видів тварин і створив першу систему, в якій поділив всіх тварин на дві групи: з кров’ю і без крові. Велику цінність представляють праці Аристотеля з анатомії тварин, у тому числі сім атласів. У Стародавньому Римі розвиваються наукові традиції Афінської школи. Римський вчений Гай Пліній Старший (23-79 рр. н.е.) підготував багатотомну «Природну історію», в основі якої були положеня з праць Аристотеля. Якого вченого вважають основоположником зоології, Ви дізнаєтеся з цієї статті. Що таке зоологія? Спочатку відзначимо, що зоологія — це наука про тварин. Вона займається вивченням різноманіття світу тварин, їх ро